Для викладачівВедення від щирого серця
Історії зачіпають наші найглибші емоції, виділяють гормони і з’єднуються з нашими основними цінностями. Ось чому так важливо відповідально підходити до того, щоб ділитися ними. Ми зібрали кілька порад для ведучих, які допоможуть створити і розвивати безпечний і гостинний простір, де кожен почуватиметься комфортно, ділячись своїми історіями. Дізнайтеся, як зробити процес обміну історіями позитивним і шанобливим.
Безпечний простір
Створіть простір, де кожен відчуває, що його поважають, приймають і він може вільно виражати себе, не боячись осуду, дискримінації чи шкоди.
Безпечний простір – це фізичне або емоційне середовище, сприятливе для відкритого, інклюзивного та шанобливого діалогу. На заняттях з обміну історіями його мають створювати спільно ведучі, учасники та організатори. Однак саме ведучі задають напрямок, тон розмови і створюють атмосферу, в якій кожен відчуває, що його слухають, цінують і поважають.
-
Заохочуйте учасників встановлювати та поважати свої кордони. Ніхто не повинен відчувати себе змушеним ділитися чимось або робити те, що йому неприємно. Корисно заохочувати учасників ділитися своїми думками та встановлювати межі, щоб вони були впевнені, що це не матиме жодних негативних наслідків.
-
Практикуйте емпатійне, безоціночне слухання. Зосередьтеся на розумінні, не перебивайте і не пропонуйте рішень, якщо вас про це не попросять. Слухайте історію, яку розповідають, а не зосереджуйтесь на власній реакції на сказане.
-
Переконайтеся, що учасники знають мету та умови вправи, в якій вони беруть участь. Нагадайте їм, що вони можуть відмовитися від участі, розповідати свої історії на власних умовах, пропускати запитання або частини історії, не відчуваючи при цьому тиску. «Ви завжди можете відмовитися від участі; вас не будуть судити чи оцінювати за те, чим ви вирішили поділитися або тримати при собі».
-
Заохочуйте конфіденційність, коли історії, якими діляться в групі, залишаються приватними і не розголошуються з тими, хто не входить до групи. Те, що сказано в кімнаті, залишається в кімнаті.
-
Слухаючи, уникайте судження про досвід, переконання чи стиль розповіді інших. Створіть атмосферу підтримки та інклюзивності.
-
Підходьте до кожної історії з добротою та розумінням, беручи до уваги емоційні потреби та досвід інших осіб.
-
Заохочуйте учасників обирати рівень своєї участі – вони можуть ділитися історіями, слухати або просто спостерігати.
-
Завжди поважайте, коли хтось потребує перерви, хоче відійти чи зробити паузу, не ставлячи під сумнів це рішення. Учасники можуть вийти з кімнати, будучи впевненими, що їхня відсутність не порушить процес. Ніхто не повинен відчувати дискомфорт заради блага інших.
-
Ми використовуємо інклюзивну та позитивну мову, яка підтримує і підтверджує ідентичність та досвід усіх учасників. Помилки можуть і будуть траплятися. Дайте іншим можливість вчитися і змінюватися.
-
Створіть фізично комфортний простір, який дозволить кожному почуватися зручно і бути повністю залученим.
-
Заохочуйте учасників додавати і створювати нові правила, які допоможуть створити безпечний і сприятливий простір для всіх.
Відповідальне поширення історій
Інформована згода
Запрошуючи інших поділитися своїми історіями, важливо надати їм чітку інформацію про те, як їхні історії будуть використані, і отримати їхню згоду. Люди, які діляться особистим досвідом, повинні розуміти, як їхні історії будуть зберігатися, поширюватися та опрацьовуватися. Важливо поважати їхнє право на приватне життя, надавати можливість зберегти анонімність або відкликати згоду, а також пояснити, як будуть поводитися з їхніми даними та історіями. Найважливіше, щоб згода була надана свідомо.
Авторське право
Право власності на історії є фундаментальним правом оповідача. Кожен має право на свої історії і повинен бути визнаний їхнім творцем. Завжди питайте дозволу, перш ніж ділитися чиєюсь історією, і вказуйте авторство, де це можливо, поважаючи вибір анонімності.
Можливості дій оповідача
Оповідач повинен мати повну свободу обирати, яку історію він хоче розповісти, як він її розповідатиме і як він буде представлений. Важливо створити безпечний і сприятливий простір, який поважає вибір оповідача та дає йому відчуття власної активності. Це обіймає право пропустити запитання або припинити ділитися історією в будь-який момент.
Підсвідомі повідомлення
Підтримуйте оповідачів у створенні зрозумілих і продуманих історій. Заохочуйте їх бути автентичними та щирими, а також думати про мету історії, її аудиторію та враження, яке вона може справити. Попередьте їх про ризик двозначності, ненавмисних символів чи стереотипів. Допоможіть їм підібрати слова, які добре передають емоції, які вони хочуть передати, і сприяйте етичному сторітелінгу без прихованих намірів.
Робота з вразливими групами
-
Зробити події та заняття доступними часто простіше, ніж багато організаторів думають. Якщо ви сплануєте захід заздалегідь, у вас буде час, щоб виявити та усунути будь-які бар'єри для участі. Важливо завжди надавати чітку інформацію про доступність для учасників. Наприклад, подумайте про те, чи є захід дружнім до дітей, чи підходить він для нейродивергентних людей. Забезпечте доступність для людей на інвалідних візках, легкий доступ до громадського транспорту та різні варіанти пересування. Чітко вкажіть місце проведення заходу та детальні вказівки, як туди дістатися, особливо якщо його важко знайти.
-
Коли ви організовуєте захід для певних груп, варто звернутися по допомогу до спеціалістів, громадських лідерів, перекладачів чи інших професіоналів, щоб покращити доступність. Шукайте способи зробити так, щоб різні люди відчували себе запрошеними і заохоченими до активної участі.
-
Беріть до уваги різні традиції розповідання історій. Заохочуйте учасників ділитися своїми традиціями та культурними цінностями, даючи їм можливість впливати на хід активності. Пам'ятайте, що розповідання історій може мати різні форми - усні традиції, поезія, пісні, танці, візуальне мистецтво або цифрові медіа. Дозвольте учасникам вибрати, у якій формі вони хочуть поділитися своїми історіями. Такий підхід сприяє емпатії та поглиблює міжкультурне розуміння.
-
Заохочуйте учасників використовувати рідну мову під час розповіді історій – це допомагає зберегти культуру, сприяє автентичності та зміцнює ідентичність. Створіть простір, де вітаються всі мови, пропонуючи допомогу з перекладом, якщо це необхідно. Заохочуйте цікавість до маловідомих мов і підтримуйте співпрацю у виконанні практичних завдань, які допомагають долати мовні бар'єри. Групу може надихнути подолання мовних бар'єрів за допомогою спільних мов і додатків, таких як Google Translate. Використовуйте навички учасників, щоб підтримати інклюзивність і полегшити спілкування.
-
Перед початком занять надайте порядок денний, деталі про простір (туалети, харчування, перерви) та варіанти розсадження (наприклад, обличчям до стіни, дверей чи вікна). Поясніть доступні маршрути та виходи. Чіткі правила допоможуть учасникам почуватися комфортно та безпечно. Навіть для постійних учасників встановлення поведінкових очікувань створює дружню атмосферу для всіх.
-
Використання реквізиту, підказок та активностей, не пов'язаних безпосередньо з розповіддю, допомагає зняти напругу і робить всю ситуацію більш невимушеною. Ручна робота, малювання чи замальовки допомагають розслабитися, а реквізит і підказки надихають на цікаві, веселі розмови. Малюнки допомагають висловити емоції, цінності та мрії без використання слів. Деяким людям зручніше ділитися своїми історіями, коли вони виконують інші завдання, тому додавання практичних вправ може допомогти налагодити зв'язок і довіру.
-
Після обміну історіями створіть простір для роздумів, відзначаючи сміливість тих, хто поділився своїми історіями. Запитайте, що вони відчувають, і запропонуйте підтримку, якщо це необхідно. Заохочуйте зближення, вказуючи на спільні моменти в історіях. Наприкінці подякуйте за участь і дайте можливість для невимушеної розмови.
-
Ми часто думаємо, що знаємо, що найкраще для нашої робочої групи, але збір зворотного зв'язку від громади, на яку ми орієнтуємося, може надати цінну інформацію. Залучення їх до організаційного процесу не тільки дозволяє нам краще задовольнити їхні потреби, але й дає їм змогу відчути себе запрошеними та залученими, що формує почуття приналежності, спільної відповідальності та зв'язку з запланованою ініціативою.
-
Приєднуйтесь до майстер-класів для викладачів та лідерів громад, щоб розвинути свої навички та зміцнити впевненість у проведенні заходів з розповіді історій. Вивчіть техніки підтримки та травмо-чутливі підходи, які сприяють етичному та співчутливому оповіданню історій і посилюють голоси маргіналізованих осіб.